В Об’єднаній енергосистемі України на сьогодні встановлено 84 вугільних та газомазутних енергоблоків ТЕС потужністю від 100 до 800 Мвт, введених в експлуатацію в далеких 60-70 роках минулого століття. В 2017 р. в різні періоди для виробництва електроенергії були задіяні від 15 (17.8% від кількості встановлених) до 45 (53%) енергоблоків. Незатребуваними в ОЕС залишалось приблизно 50-60% від кількості встановлених енергоблоків. Яка їхня подальша доля - ясності сьогодні ні в кого немає. В той же час, ефективність роботи теплових електростанцій в Україні напряму залежить від питомих витрат умовного палива на виробництво однієї кіловат-години електроенергії. І цей показник сьогодні набув тенденцію до зростання на більшості електростанцій. Спробуємо розібратися на сторінках «Енергобізнесу» чому, які основні фактори вливають на питомі витрати палива і чи можна ними усвідомлено управляти? Не секрет, що показник питомих витрат є складовою ціни на електроенергію.
Українська
العربية
Беларуская мова
Български
Català
简体中文
繁體中文
Hrvatski
Čeština
Dansk
Nederlands
English
Eesti
Filipino
Suomi
Français
Galego
ქართული
Deutsch
Ελληνικά
Kreyol ayisyen
עִבְרִית
हिन्दी
Magyar
Íslenska
Bahasa Indonesia
Gaelige
Italiano
日本語
한국어
Latviešu valoda
Lietuvių kalba
Македонски јазик
Bahasa Melayu
Maltese
Norsk bokmål
فارسی
Polski
Português
Română
Русский
Српски језик
Slovenčina
Slovenščina
Español
Kiswahili
Svenska
ไทย
Türkçe
اردو
Tiếng Việt
Cymraeg
יידישБлог Юрія Сакви
Які виклики стоять перед реформою ринку електроенергії і чому зміщуються часові рамки її імплементації? Про це в колонці «Економічної правди»
Реформа ринку електроенергії стартувала в червні 2017 року, коли був прийнятий закон "Про ринок електричної енергії". Наразі вона знаходиться в активній фазі.
На відміну від багатьох інших реформ, ця має дуже жорсткі дедлайни по окремим етапам впровадження, які є обов’язковими умовами успішності ринкових перетворень.
У результаті реформування всі бізнес-процеси на ринку електроенергії повинні зазнати масштабної трансформації через зміну нормативної бази.
Половину часового ліміту, відведеного на перехідний період до початку роботи нової моделі ринку електроенергії (липень 2019 року), вже спливло і можна підвести перші підсумки.
На всіх перехрестях енергетичних тусовок, круглих столів, форумів ми всі, на чолі з владою, впевнено віщаємо, як буде добре споживачу в майбутньому новому ринку електроенергії. Він зможе вибирати, прийде дешева імпортна електроенергія, надійність стане правилом, а не виключенням, одним словом – все для споживача. Ну і постачальник останньої надії завжди підставить вам плече, якщо щось станеться непередбачуване. Але це потім.
А от що робити конкретній людині, мешканцям Луганської області сьогодні, якщо припинення постачання електроенергії стали регулярним явищем. Вчора було знеструмлено 2000 споживачів, позавчора - 340, 8 березня без електрики залишилося біля 3000 споживачів. Причиною відключень споживачів за звичкою називається непогода, але це не зовсім так.
Президент своїм Указом призначив двох комісіонерів НКРЕКП. Тимчасова легітимність прийняття рішень Регулятора в оновленому складі відновлена.
Питання дня: «Якими будуть та якими мають бути наступні кроки Регулятора з тимчасовим складом комісіонерів»?
Продовжуємо розробляти невичерпну тему боргів за спожиту електричну енергію, які перманентно запускаються в єдину енергетичну систему через руйнівний вірус несплати. За наслідками цей вірус - в енергетиці претендує стати значно шкідливішим від недавнішнього Petya.A, оскільки збирається паралізувати не окремі компанії, а щонайменше економіку країни. І захисту поки від нього немає.
Отже, занурюємося в тему трохи глибше, ніж зазвичай та спробуємо дослідити окремі причини на рівні енергопостачальних компаній. Саме туди, де вірус несплати народжується, поширюється та модифікує.
