Блог Юрія Сакви

Про діючий ринок електроенергії. Ретроспектива

Юрій СакваЗакон України «Про ринок електричної енергії» вступив в дію з 11 червня 2017 року та розпочалася його імплементація. Реєстраційний номер Закону № 2019 символічно співпадає з датою запровадження повномасштабного ринку – 2019 рік. А до цього буде діяти ПЕРЕХІДНИЙ ПЕРІОД в якому, за великим рахунком, вирішиться майже все, зокрема, яким чином буде реалізований цей закон і чи справдяться сьогоднішні, у більшості позитивні, очікування. Варіантів розвитку та напрямів за матрицею закону є багато, включаючи діаметрально протилежні.

Згадаємо що було, коли запроваджувався Оптовий ринок за моделлю єдиного покупця. Риторика молодих і не дуже реформаторів на той час (у тому числі і моя) була така ж як і сьогодні: конкуренція, демонополізація, вільний доступ споживачів до незалежних постачальників, зменьшення цін та тарифів, інвестиції, надійність, енергонезалежнісь. На сьогодні, на старті «перехідного» періоду маємо абсолютно зворотній від запланованого результат по всім перерахованим складовим, жодна ціль так і не була досягнута.

Зате в позитиві маємо надзвичайний досвід та, сподіваємося, вивчений урок, сильно дорогий, але урок.

Вашій увазі пропонується ретроспектива розвитку ринку електроенергії у вигляді динаміки окремих показників виробників з початку утворення ДП «Енергоринок» з 2000 року, а саме ціни, масштаб виробництва (продажу в ринок), борги.

Розвиток ринку електроенергії за період 2000-2017 рік (5 міс.) можна умовно розділити на наступні характерні періоди:

2000-2005 – впровадження розподільчих рахунків із спеціальним режимом використання, жорсткий державний адміністративний контроль за рівнем платежів споживачів та постачальників, період відновлення належного рівня платежів за електроенергію та наближення його до 100 % рівня;

2006-2013 – відносна стабільність, річний рівень розрахунку з виробниками досяг 98-98,5 %, погашення накопиченої заборгованості відповідно до положень закону 2711. (припинення банкрутств, інвентаризація боргів, взаєморозрахунки, визначення та списання безнадійної, реструктуризація боргу, погашення реструктурованого боргу);

2008-2009 – економічна криза, падіння попиту та виробництва. З 2009 року – запровадження «зеленого тарифу» з прив’язкою до курсу євро.

З 2010 року запроваджується практика залучення кредитів Ощадбанку ДП «Енергоринок» для авансування теплової генерації для цілей накопичення вугілля на складах ТЕС: 2010 рік – 1 млрд грн, 2011 рік – 2,5 млрд грн, 2012-2014 роки – 3 млрд грн, з 2015 року – 5,1 млрд грн.

2014-2017 – глибока політична та економічна криза, анексія Криму, бойові дії на Сході України, розділення ринку електроенергії, виділення з нього об’єктів енергетики, що розташовані на неконтрольованих територіях Донецької та Луганської областей, кардинальні зміни у тарифній політиці та структурі виробництва електричної енергії, виникнення дефіциту вугілля та електричної енергіїї. І мабуть саме головне, знову розпочався процес неконтрольованого зростання боргів.

В середині кожного з цих періодів заховані свої «скелети», які треба витягти та зрозуміти, що пішло не так і коли. Та виправити. Накопичений багаж, з яким виходимо на шлях кардинальних реформ обтяжливий, але підйомний.

Першочергова задача – зупинити безоплатний відпуск електроенергіїї. Але в нашому розумінні, зупинити не означає просто відключити, хоча не виключає і цього. Це цілий комплекс термінових заходів державного, регіонального та галузевого рівня під лозунгом «держава є самим дисциплінованим платником за енергоресурси». А доки цього не станеться, розробка та прийняття Закону про погашення заборгованості...., як це передбачено «Перехідними положеннями», навряд чи дасть очікувані результати.

Отже, друга спроба. На старт!

Про діючий ринок електроенергії. Ретроспектива. Частина друга. Енергопостачальні компанії

Увійти, щоб залишити коментар
Сайт працює в тестовому режимі
© 2017 ЕнергоВсесвіт

Пошук