Блог Юрія Сакви

Про борги на ринку електроенергії – слідами однієї публікації

Про борги на ринку електроенергіїДекілька днів тому до мене звернувся журналіст з проханням в дуже стислий термін, практично за один день, відповісти на п’ять запитань, щодо природи боргів на ринку електричної енергії. Запитання - логічні. Як мене інформували, замовником матеріалу є відома компанія «Діксі Груп», яка реалізує проект «Прозора енергетика», отже я дав згоду. Ключовим аргументом для мене стала можливість висловити позицію про причини виникнення боргів.

В матеріалі «Енергетичні мільярди» від 18 липня основний контекст моїх відповідей саме про причини – загубився. Знаю, що таке буває: мало місця, не попав в «тренд» і все таке інше, але оскільки в проханні на підготовку матеріалів ключовим аргументом було «ваша думка важлива для читачів», вважаю за правильне дати читачеві можливість ознайомитися з повною версією підготовлених відповідей.

Перед тим, як відповісти на конкретні питання, хочу поділитися з вами деякими тезами, припущеннями, твердженнями стосовно природи виникнення боргів та умов їх погашення, що мають відношення до всіх поставлених питань без виключення.

  1. Більша частина боргів, щонайменше 70 %, на ринку електроенергії сформована за прямої та опосередкованої участі держави (неплатежі та рішення);
  2. Обов’язковою умовою початку процедури погашення накопичених боргів на ринку електричної енергії і припинення безоплатного відпуску електроенергії є досягнення 100 % рівня поточної оплати електроенергії. На тепер ця умова не виконується, в проекті Закону умова теж не передбачена;
  3. Другою обов’язковою умовою є те, що держава уже сьогодні має стати самим дисциплінованим платником за своїми обов’язками по оплаті за енергоносії, включаючи субсидії тощо.
  4. При проведенні взаєморозрахунків по більшості накопичених та підтверджених боргів, рівномірності погашення між учасниками в окремі розрахункові періоди навряд чи можна бути досягти, але ця умова має бути витримана для всіх учасників по закінченню процедури. При цьому поточна оплата має бути забезпечена на рівні 100 %;
  5. В діючому ринку електричної енергії від ризику не оплати за електроенергію застраховані тільки «зелені» виробники, ДП «Енергоринок» та імпортна електроенергія. У разі не повної оплати енергопостачальниками за закуплену електроенергію, а таке відбувається практично щомісяця, «зелені виробники» та ДП «Енергоринок» отримують 100 % оплати, а заборгованість інших виробників електроенергії та НЕК «Укренерго» додатково зростає.

Відповіді на поставлені запитання

1. Якими є основні причини накопичення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії?

Насправді, узагальнена відповідь лежить в площині, що шкідлива програма створення та накопичення боргів на ринку електричної енергії зашита безпосередньо в діючому законодавстві, умовах та правилах (писаних та неписаних).

Писаних державниками під маркуванням «рівність для всіх», але сама держава так і залишилася головним неплатником за енергоносії. Шахтарі, водаканали, теплокомуненерго, пільги, субсидії – все це сфера відповідальності держави. Яка забороняє відключати окремих неплатників. І продовжує продукувати заборгованість. І своєю поведінкою заохочувати учасників до подальшої неправедної бізнес-поведінки.

А за неписаними правилами, поведінку держави починають копіювати всі суб’єкти, кого вона об’єднує. І силові органи починають кошмарити вже не тих хто безоплатно споживає електроенергію, а постачальників, які намагаються боротись з неплатниками. Іржа, яка в кінці кінців може вщент зруйнувати бізнес відносини при любій моделі ринку електроенергії – любому.

Поняття «своєчасна та повна оплата» за електроенергію підмінені сурогатною термінологією - «оплата в поточному періоді» та «загальний рівень оплати». Насправді, законодавчо встановлений порядок рівномірного розподілу коштів у поточному періоді означає лише одне – скільки прийшло, стільки й розподілили, про повний розрахунок ніхто навіть не мріє і за це не відповідає. Спецрахунки та алгоритм НКРЕКП виявилися безсилими проти боргів.

По замовчуванню, програмний вірус можливості безоплатного відпуску вже оселився і в новій моделі ринку. Збереження спецрахунків для постачальних компаній та такого махрового адміністративного механізму, як алгоритм розподілу коштів – є прямим підтвердженням цього твердження.  

У той же час, маючи стовідсотковий адміністративний контроль над ринком електричної енергії саме держава виявилася не спроможною/не готовою/не дієздатною реалізувати свою реальну силу та можливості для створення законодавчого та адміністративного підґрунтя для відновлення 100 % рівня оплати. Більш того стала головним чинником та генератором умов та правил при яких безоплатний відпуск електроенергії став можливим, безкарним та домінуючим.

Додаткові пояснення

Всього борги перед виробниками електроенерії та іншими кредиторами склала за оперативними даними на 1 липня 2018 року 25,7 млрд грн, і знизилися у порівнянні з початком року на 3,7 млрд грн, у тому числі по ТЕС на 3 млрд грн, АЕС – на 0,4 млрд грн, інші виробники – 0,3 млрд грн.

Головні причини накопичення боргів по окремим складовим це:

  • руйнівне за наслідками державне рішення з повної відміни дотації шахтарям з держбюджету з 2015 року. З того часу державні шахти практично повністю припинили сплачувати за електроенергію, але під патронатом держави залишалися в роботі – країні вугілля конче потрібно. Після цього рішення щорічне часткове відновлення дотацій на покриття високої собівартості видобутку вугілля державними шахтами проблему не вирішило. Механізм безоплатного відпуску електроенергії державним шахтам був запущений. Шахти за електрику не платять вже майже 4 роки поспіль і продовжують працювати. Борг досяг – 13,9 млрд грн і продовжує нарощуватися з темпом 150-200 млн грн в місяць. Виробники електроенергії стали джерелом дотацій шахтарям, - народився новий вид перехресного субсидіювання;
  • перманентні неплатежі водоканалів (читай та ж держава), які за електроенергію не платять, питання фінансування за електрику роками не вирішується, а відключення заборонено. Борг водоканалів, у тому числі тих, які поставляли воду на територію ОРДЛО на сьогодні складає 5,2 млрд грн;
  • не збалансована державою тарифна політика підприємств теплокомуненерго, адміністративний безлад в їх управлінні, відсутність джерел фінансування зростаючих субсидій стали кумулятивною причиною щорічного зростання боргу який на сьогодні досяг – 1,5 млрд грн;
  • непередбачуване виникнення безнадійної заборгованості енергопостачальних компаній Донецькобленерго та Луганськобленерго після виділення ОРДЛО з 1 травня 2015 року. Борг виділених споживачів зник, борг обленерго перед енергоринком – залишився. Навіть якщо припустити, що всі споживачі по цим компаніям розрахуються – непогашений борг перед Енергоринком залишиться у розмірі – 4,4 млрд грн;
  • державне рішення у вигляді постанови КМУ №263 з недоліками, які фактично стали джерелом генерації боргів у розмірі 3 млрд грн за поставку електроенергії на неконтрольовані території;
  • викривлення тарифної політики енергопостачальним компаніям у різні періоди часу за складовою дотаційні сертифікати, зокрема у 2014-15 роках;
  • безнадійні борги анексованого Криму та колишнього Луганськобленерго складають разом 2,3 млрд грн;
  • незаконно виведені кошти та створені борги у 2015-2017 Запоріжжяобленерго, Черкасиобленерго у сумі майже 1,5 млрд грн.

І зовсім важко уявити, які такі державні пріоритети уже в поточному 2018 році, дозволили наростити борги за електрику металургійним підприємствам на 1 млрд грн (дані станом на 01.06.18).

2. Яким є ваш аналіз направленого КМУ до парламенту законопроект № 8253 – «Про особливості погашення заборгованості, що утворилися на оптовому ринку електричної енергії?

Поки маю думку, що у викладеній редакції Закону – місія є нездійсненою. Потребує глибокого доопрацювання.

3. У постановах НКРЕКП «Про алгоритм перерахування коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії», та «Про внесення змін до кошторису ДП «Енергоринок» на 2018 рік», передбачено частковий розрахунок з боргами виключно перед тепловою генерацією? Як ви вважаєте, чому потрібно підтримувати лише тільки цю галузь енергетики?

Це помилкове твердження, що цими актами підтримується тільки теплова енергетика. Частковий розрахунок з ТЕС – це ситуативний, але необхідний початок. Завтра уряд може прийняти рішення для АЕС, післязавтра для ТЕЦ і т.д. Поки не погасять борги всім учасникам. Ще раз хочу висловити думку, що при проведенні процедури погашення заборгованості добитися рівномірного розподілу по борговим зобов’язанням – складно/неможливо та й недоцільно.

4. Чому в Україні у 2018 році зменшено виробництво електроенергії на атомних електростанціях?

Не зовсім розумію, чому це питання попало в один реєстр з борговими питаннями. Але суттєве зниження дійсно є. В таблиці нижче ви можете ознайомитися з коротким факторним аналізом, що відбулося на ринку виробників електричної енергії у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року та затвердженим Міністерством прогнозним балансом електроенергії прийнятим для розрахунку ОРЦ та регульованих тарифів виробників на 2018рік.

ВІДПУСК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІІ В ОРЕ, млн кВт·г

Виробники всього

Факт 2017

План в ОРЦ

Факт 2018

Відхилення від факту 2017

Відхилення від плану 2018

ТЕС

17 459

21 148

21 422

3 963

22,7%

273

1,3%

АЕС

43 044

38 534

37 803

-5 241

12,2%

-731

-1,9%

ГЕС, ГАЕС

5 496

5 987

7 366

1 870

34,0%

1379

23,0%

ВДЕ

1 022

1 005

1 334

313

30,6%

329

32,8%

ТЕЦ, інші

4 914

5 834

5403,4

489

10,0%

-431

-7,4%

Виробники всього

71 934

72 509

73 329

1 394

1,9%

820

1,1%

Є дві основні причини зниження відпуску електроенергії від АЕС в ОРЕ:

  • Основна причина це збільшення обсягу планових ремонтів відповідно до затвердженого графіку на 2018 рік. Нагадаю, що 2017 році виробництво електроенергії АЕС було більш високим у зв’язку з введенням особливого стану для заміщення зупинених ТЕС на АШ (з лютого по серпень);
  • Друга - в результаті позапланового ремонту блоку на ХАЕС в квітні-травні 2017 року, виробництво було знижено приблизно на 1 млрд кВтг, з відповідним заміщенням виробництва на теплових електростанціях за рахунок спалювання додатково приблизно 590 тис. тон вугілля. Одразу скажу, що це абсолютно штатна ситуація, таке трапляється, такі режими прогнозуються і, впевнений, що до початку ОЗМ запаси вугілля на складах будуть відновлені. Режим «гарячого» та «холодного» резервування на ТЕС для забезпечення надійності ОЕС на випадок непередбаченої зміни в режимах роботи АЕС задається НЕК «Укренерго» постійно. Попри всі взаємні претензії, які існують між виробниками треба розуміти та враховувати в оцінках, що ТЕС та АЕС в об’єднаній системі на сьогодні є - нерозривною парою.

5. Чи є на вашу думку борги, що виникли на оптовому енергетичному ринку штучними – схемними?

Я вважаю, що в певному сенсі, всі борги за електроенергію мають штучне походження.

На практиці всього періоду існування ринку електроенергії в глобальну систему відносин на всіх рівнях продажу електроенергії було закладено можливість безоплатного та безкарного відпуску електроенергії на всіх рівнях – споживачі, розпорядники державних та місцевих бюджетів, енергопостачальні компанії, ДП «Енергоринок». За виключенням коротких періодів, коли посилювався адміністративний тиск з боку держави та навіть відбувалося погашення накопичених боргів.

Не маю сумніву, що і наразі, їх погашення буде відбуватися за, так званими схемами, передбаченими законодавством, КМУ та НКРЕКП. Узгодженими прозорими схемами, а не «схематозу».

Щодо відвертого та зухвалого «схематозу», можу привести вже ставши всім відомим вивід коштів з ринку електроенергії за участю Запоріжжяобленерго та Черкасиобленерго. І зупинений силовими органами на інших державних підприємствах.

Відеоархів
© 2017-2018 ЕнергоВсесвіт
Всі права захищені

Пошук

ВХІД