Блог Юрія Сакви

Недільне. Про мутантів на ринку електричної енергії

Про мутацію мегавірусу перехресного субсидіювання з переселенням в тіло нової моделі ринку електроенергії згадували вже не раз. Якщо його швидко не збороти, то через певний час будемо мати повноцінного мутанта старої моделі. Поки що вірус локалізувався в Гарантованому покупцеві і починає потихеньку дошкуляти іншим ринкам. Але зворотній відлік вже включено.

 Знайшов ще одного мутанта – податкового.

Акцизний податок, неочікувано, неначе сезонний вірус, електроенергетика підчепила у 2015 році.

А насправді це був не повноцінний акцизний податок на оптову торгівлю електроенергією, а мутант інвестиційної надбавки для базових державних підприємств НЕК «Укренерго», НАЕК «Енергоатом», «Укргідроенерго» та підприємств вугільної промисловості.

Здавалося з імплементацією повномасштабного ринку електроенергії Акциз зникне назавжди, разом з ОРЦ на яку він нараховувався. Але вірус є вірус. Він мутував та вбудувався в ціну виробників електричної енергії. Це плюс 3,2% відсотки до ціни генерації. В «прайс-кепи» на РДН, в цінах генерації на ринку прямих контрактів, цей вірус-надбавка також вмонтовані. Обсяг приблизно 6 млрд грн на рік.

І тепер «вишенька». Податок на додану вартість нараховується на ціну виробників разом з акцизом. Податок на податок.

Наостанок, пропозиція. Наразі бюджетний процес на 2020 рік у розпалі. Податкові пакети і все таке. Насправді унікальна можливість відмінити невластивий для енергетики і нічим не обґрунтований податок.

Ми шукаємо стартові джерела інвестицій на екологію і одночасно не хочемо підвищувати ціни на електроенергію для промисловості – ось вони.

Довідково.

А так починалася акцизна інтервенція в ринок електричної енергії.

Копія посту в ФБ Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї від 21 лютого 2015 року.

Електроенергія стала підакцизним товаром…

Якось тихо та буденно електрична енергія невловимим рухом змін до Податкового кодексу перетворилася, починаючи з 2015 року, у підакцизний товар наряду з пивом, горілкою, цигарками та мотоциклами. Повний набір для байкера.

Автори, вводячи акциз на оптову торгівлю електроенергією, замість діючої до цього цільової інвестиційної надбавки, вочевидь вважали, що нічого поганого з такої рокіровки не буде. Один податок замінили на другий і крапка, тобто застосували абсолютно механістичний підхід. Дійсно одна користь все таки зберіглася – наповнення бюджету. А от чи буде позитивним загальний результат від такої новації?

Перш за все маємо відповісти на одне питання: який сенс у цьому податку, який його економічний зміст?

Платник – ДП «Енергоринок», ставка 3,2 % до величини оптової товарної продукції. Орієнтовна сума акцизного податку, яка включається до оптової ціни на електроенергію складає на 2015 рік близько 4 млрд грн.

Згадаємо з теорії. Акциз відноситься до непрямих податків, включається в ціну та запроваджується зазвичай при збігові факторів, якщо:

  • це стадія виробництва (імпорту) товарів;
  • це товар монополій;
  • це товар з високою рентабельністю.

Виявляється, що жоден з цих факторів не властивий електроенергії на стадії оптової торгівлі. Тоді питання чому акциз? Чому на стадії розгляду та прийняття енергетики байдуже промовчали, втративши право на 4 млрд грн інвестицій в рік в енергетичні проекти державної ваги? Ми щось пропустили і ці кошти стали непотрібні для базових державних підприємств НЕК «Укренерго», НАЕК «Енергоатом», «Укргідроенерго»?

Адже рішення приймалося вже в кінці 2014 р., коли вже було зрозуміло, що зруйновані підстанції та мережі «Укренерго» потрібно не ремонтувати, а будувати; газ та вугілля заміняти альтернативними видами палива, не кажучи вже про витрати на інтеграцію в Європейську енергосистему.

І насамкінець. Чи не є додаткове податкове навантаження на енергетичний сектор для фіскальних цілей занадто замалою вигодою у порівнянні з втраченими можливостями?

Відповідь знаходиться в питаннях...

© 2017-2019 ЕнергоВсесвіт
Всі права захищені

Пошук

ВХІД