Блог Юрія Сакви

Недільне. Непричесані тези

Останнім часом не мав можливості регулярно слідкувати за енергетичними публікаціям та й доступу до релевантної аналітики було не так багато.

За результатами вранішнього швидкого та вибіркового ретроспективного знайомства з енергетичним медіапростором за пару останніх тижнів вирізнив наступні тези. За кожною з них ховається наслідкова бомба.

  • Влада хоче знизити «зелені тарифи». Як це зробити найменш безболісно - невідомо;
  • Дефіцит коштів на компенсацію зелених тарифів у 2020 році складає близько 16 млрд грн – джерела покриття немає;
  • НЕК Укренерго не проти щоб звільнитися від обов’язків ПСО по «зеленій електроенергії» - обов’язки перекласти на Гарантованого покупця;
  • Україна зацікавлена в імпорті електроенергії з Білоруської атомної електростанції;
  • 1200 МВт перетину з РФ та Білорусією на грудень – продано, імпорт буде продовжено;
  • Запровадження ринку електроенергії допоміжних послуг відкладається на невизначений час;
  • «Саботаж», як улюблене політичне та медіа клеймо у 2015 році, без заглиблення в суть процесів – знову починає набирати медіасилу в кінці 2019року.
  • Теплові електростанції – найбільш підходяща для приклеювання ярлика «саботажу» ціль, бо вже заявляють (тільки подумайте!), що працювати зі збитками, створеними на ринку штучно – це неправильно. Що регулювати систему взагалі без будь якої оплати – це також неправильно. Енергоатом та Укргідроенерго теж не мовчать.
  • Державний Енергоатом подав судовий позов на банкрутство державного Енергоринку з борговими активами в 30 млрд грн.

Все разом, з постійними повторами, з емоційним підв’язками, має всі ознаки того, що суспільна увага для чогось має бути розпорошена.

Це останнє що подумалося із цього переліку, здавалося, нічим не пов’язаних між собою тез.

Увійдіть, щоб коментувати

Пошук

ВХІД