Головні новини

Верховна Рада ухвалила Програму діяльності Уряду

radaКлючовими результатами успішної реалізації Програми Уряду визначено:

  • економіка України (ВВП) зросте на 40%;
  • буде створено 1 млн нових робочих місць;
  • залучено 50 млрд. доларів прямих іноземних інвестицій;
  • відбудеться очевидний розвиток інфраструктури, зокрема всі основні дороги (24 тис. км) будуть приведені у хороший стан, активно розвиватиметься залізниця, побудовано 5 глибоководних портів та 15 аеропортів;
  • кожен українець буде забезпечений на рівні реального прожиткового мінімуму;
  • рівень забруднення довкілля зменшиться принаймні на 20%;
  • демографічний тренд буде позитивним (народжуватиметься і повертатиметься в Україну більше людей, ніж помиратиме і виїжджатиме).

Щодо розвитку енергетики у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України

9. Міністерство енергетики та захисту довкілля

Ціль 9.1. Менша кількість українців перебуватиме за межею енергетичної бідності, та підвищено енергоефективність економіки

Показники ефективності

  • Зниження витрат енергії на одиницю ВВП
  • Зменшення кількості споживачів, що перебувають за межею енергетичної бідності та потребують державної підтримки

Енергетична бідність є однією з найгостріших проблем України. У січні 2019 року субсидії на оплату житлово-комунальних послуг отримували 3,6 млн домогосподарств, тобто кожне четверте. Заборгованість споживачів за комунальні послуги становить більше 50 млрд гривень. Більше того, українці відчували несправедливість, оскільки за збільшені тарифи не отримали нової якості послуг та мають лише обмежені можливості вплинути на своє енергоспоживання.

Ми захистимо інтереси споживачів щодо надання їм енергетичних товарів та комунальних послуг належної якості за обґрунтованими цінами.

Покращення якості буде здійснюватися за рахунок оновлення основних фондів підприємств енергетики та житлово-комунального господарства, зокрема через спрямування коштів інвестиційної складової тарифів на модернізацію енергетичної інфраструктури, стимулювання використання механізму ЕСКО.

Ми мінімізуємо втрати та запровадимо економічні інструменти для зменшення  втрат у мережах тепло-, водопостачання та водовідведення. Ще одним напрямком діяльності буде забезпечення впровадження ефективних систем централізованого теплопостачання, зокрема з використанням відновлюваних джерел енергії, скидної теплової енергії, когенерації або сукупності таких джерел та технологій.

Енергоефективність та ощадливе використання ресурсів є пріоритетом Уряду, що впливає на добробут українців, забезпечує зростання економіки із зменшенням негативного впливу на довкілля та зміцнює енергетичну безпеки держави.

Впровадження енергоефективних технологій через інструменти, які надаватиме держава, дасть можливість домогосподарствам знизити комунальні платежі та забезпечити більш комфортні умови проживання, підприємствам – підвищити конкурентоспроможність продукції, а державі – створити робочі місця та зменшити витрати коштів платників податків. Замість закупівлі дорогих енергоресурсів ми спрямуємо бюджетні кошти на модернізацію. Кожна вкладена гривня в енергоефективні заходи – це повернення трьох або більше гривень до економіки України.

Ми приведемо всі енергетичні товари до однієї еквівалентної величини (Ккал/год), збільшимо вуглецевий податок,  запровадимо оподаткування екологічних екстерналій через спеціальний акциз на такі товари на рівні 1%. Це дасть змогу акумулювати 5–5,5 млрд. гривень, що будуть направлені на зменшення (компенсацію) вартості кредитних ресурсів, які надаватимуть державні та комерційні банки на енергоефективні заходи.

Ми запровадимо облік використання всіх форм енергії та ресурсів. Відкриття даних щодо енергоспоживання бюджетними установами та показники покращення цих даних стануть поштовхом для формування енергоефективної свідомості всіх споживачів енергії та ресурсів.

Ціль 9.2. Українські споживачі та український бізнес сплачують справедливу ціну за якісні енергетичні товари

Показники ефективності

  • Зниження ціни енергетичних товарів до їх справедливої та прозоро сформованої вартості
  • Зменшення кількості домогосподарств, що перебувають за межею енергетичної бідності
  • Зменшення питомої частки вартості енергетичних послуг і товарів у щомісячних витратах домогосподарств
  • Збільшення частки біржової торгівлі енергоресурсами до 2025 року до 50%
  • Збільшення частки виробництва економічно пріоритетних джерел енергії
  • Оцінка необхідності і початок процесу планового відновлення енергетичних мереж
  • Запровадження прозорих принципів корпоративного управління на державних підприємствах паливно-енергетичного сектору

Шляхом активного розвитку ринкових механізмів та конкуренції з одночасним зменшенням державного втручання ми забезпечимо зниження ціни енергетичних товарів.

Ми оцінимо перспективи розвитку вугільного, атомного, газового, відновлюваного напряму виробництва енергії на базі уніфікованої одиниці енергії (Ккал/год), додамо до кожної ціни вартість екологічного податку та визначимо оптимальну ціну енергетичного міксу. Виходячи з ціни міксу ми будемо спрямовувати наші зусилля на розвиток та інвестиції в економічно пріоритетні джерела енергії.

Наші пріоритети – розвиток вітчизняного видобутку енергетичних ресурсів, локалізація обладнання, створення нових робочих місць та розширення бази оподаткування по всьому ланцюжку задіяних послуг та товарів у суміжних галузях.

Ми забезпечимо реальне впровадження енергетичних ринків згідно з Угодою про асоціацію відповідно до вимог Третього енергопакета ЄС. Виконаємо необхідні передумови для інтеграції Об’єднаної енергетичної системи України до ENTSO-E, а газотранспортної системи України до ENTSO-G. Ми ефективно використаємо час, необхідний для повної інтеграції до ENTSO-E та ENTSO-G, додатково оцінимо економічну доцільність створення інфраструктури для роботи інтерконнекторів, що дадуть змогу отримувати вигоду від імпорту і експорту електричної енергії з/до сусідніх країн вже найближчим часом.

Ми підтримуємо розвиток відновлюваних джерел енергії, але цей розвиток не повинен приводити до неконтрольованого зростання тарифів для бізнесу і населення. Ми продовжимо реформу отримання державного стимулювання розвитку виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії на конкурентних засадах. Однак власники непостійних генераторів з енергії сонця та вітру повинні не тільки отримувати державну підтримку, а і відповідально ставитися до проблем балансу Об’єднаної енергетичної системи України.

Підвищення заходів безпеки атомних електростанцій – це найголовніший наш пріоритет. Ми запровадимо міжнародні стандарти експлуатації енергоблоків атомних електростанцій.

Ми запровадимо принципи прозорого та професійного корпоративного управління на державних особливо важливих підприємствах ПЕК.

Ми зацікавлені у максимальному заміщенні імпорту вуглеводнів, оскільки це забезпечить безпеку країни та матиме додатковий позитивний ефект. Якщо економічно доцільно буде імпортувати, а з урахуванням фактора енергетичної безпеки довгостроково модель заміщення імпорту не буде обґрунтованою, ми в цілях отримання позитивного ефекту на економіку будемо імпортувати.

Ми запровадимо економічно збалансований підхід до формування ринку вугільної продукції, розпочнемо реформування неприбуткових  вугільних підприємств та професійну переорієнтацію їх працівників. Це дасть змогу позбутися безперспективного фінансового навантаження на економіку країни.

Ми забезпечимо нарощування інфраструктури для здійснення імпортно-експортних операцій, а також сприяння розвитку повноцінних енергетичних ринків в Україні з максимальним доступом інвестицій.

Енергетичні ресурси – це ринковий товар. На ринку має бути багато покупців та продавців. Ні в кого не має бути можливості диктувати свої ціни. Паливно-енергетичний сектор має чітко реагувати на світові тенденції до зниження вартості енергетичних ресурсів.

Ми зменшимо державне втручання у зазначену сферу, однак забезпечимо через адресні субсидії надійний захист вразливих споживачів та відповідальний контроль за монополіями. Українська сім’я (домогосподарство) не повинна платити більш як 15% від свого доходу за комунальні послуги. Ті, хто вимушений буде сплачувати більше, отримує підтримку від держави.

Ціль 9.3. Українцю не загрожують ризики залишитись без енергозабезпечення

Показники ефективності

  • Зменшення частки одного джерела в загальному обсязі будь-якого енергетичного ресурсу (крім ядерного палива) до 30%
  • Зменшення середньої тривалості та частоти відключень споживачів

Ми подолаємо проблему вразливості паливно-енергетичного комплексу від зовнішніх та внутрішніх загроз, залежності від імпортерів, діяльності учасників енергетичних ринків та енергетичних застарілих технологій.

Ми заінтересовані у максимальному заміщенні імпорту енергоносіїв, оскільки ці дії матимуть позитивний̆ ефект на економічне зростання країни та гарантуватимуть її стале енергозабезпечення. Розвиток вітчизняного видобутку нафти і газу та їх переробки також приведуть до створення нових робочих місць та розширення податкової бази по всьому ланцюжку задіяних послуг та товарів у суміжних галузях. Імпорт з урахуванням ризиків енергетичної безпеки та розрахунку довгострокової економічної доцільності буде здійснюватися лише за умови, коли він є економічно доцільним.

Ми запровадимо систему створення стратегічних запасів з метою подолання та нівелювання короткочасних або тривалих, реальних або потенційних обставин, явищ, чинників або подій, що можуть порушити безпеку та стійкість функціонування енергетичного сектору країни. В середньостроковій перспективі необхідно створити стратегічний запас енергоресурсів до 2-х місяців.

Ми диверсифікуємо джерела та маршрути постачання енергетичних ресурсів. Підвищимо рівень захищеності енергетичної інфраструктури, в тому числі від кібератак, підвищимо рівень фізичного захисту.

Ціль 9.4. Українець живе у сприятливому та чистому навколишньому середовищі

Показники ефективності

  • Зменшення рівня забруднення довкілля від життєдіяльності людини, зокрема:
  • зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел
  • зменшення скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти
  • підвищення рівня безпеки атомних електростанцій
  • в енергетичному міксі максимально використовуються джерела енергії, що мають менший шкідливий вплив на навколишнє середовище
  • притягнення юридичних осіб до відповідальності за порушення природоохоронного законодавства
  • зменшення нітратного забруднення ґрунтів та водойм

Ми посилимо контроль і відповідальність за порушення у сфері екологічного законодавства. Ми впровадимо дозвільну систему, включаючи інтегрований дозвіл для великої промисловості.

Запровадимо систему автоматичного моніторингу викидів на підприємствах, створимо систему збирання, аналізу та поширення даних про стан атмосферного повітря. Запровадження в Україні дозвільної системи на викиди на основі найкращих доступних секторальних методик стимулюватиме підприємства до модернізації.

Нашою метою є екологічний розвиток паливно-енергетичного комплексу. Для цього ми переглянемо показники роботи генерації, що використовує вугілля як паливо, а також у разі необхідності зменшення обсягів вугілля розпочнемо реформу вугільної галузі та професійну переорієнтації її працівників. Продовжимо реформування системи державної підтримки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії.

Забезпечимо прозорість роботи суб’єктів господарювання в енергетичному секторі та поінформованість споживачів.

Також проведемо реорганізацію органу екологічного контролю. Забезпечимо проведення відкритих та прозорих конкурсів для оновлення штату співробітників.

Ми впровадимо планові перевірки суб’єктів господарювання відповідно до ризиків, які вони спричиняють навколишньому середовищу. Екологічній контроль буде направлений в першу чергу на ті суб’єкти господарювання, які відповідно до національних планів скорочення викидів та встановлених технологічних нормативів мають скоротити викиди.

Буде запроваджений єдиний реєстр суб’єктів господарювання, які мають вплив на навколишнє середовище. Реєстр буде містити інформацію про дозвіл/ліцензію суб’єкта господарювання, норми викидів, сплату екологічного податку, обов’язки щодо модернізації тощо.

Для ефективного дистанційного контролю стану навколишнього середовища зобов’яжемо суб’єктів господарювання встановити прилади вимірювання в межах санітарних зон відповідного суб’єкта.

Буде посилено екологічну відповідальність та впроваджено принцип “забруднювач платить”. Для унеможливлення уникнення екологічного контролю запровадимо штрафи за перешкоджання діяльності відповідних органів влади.

У сукупності це приведе до зменшення хвороб серед населення, що позитивно позначиться на продуктивності праці та зменшить ризики втрати придатного для проживання життєвого простору.

Ціль 9.5. Українці менше страждають від накопичення відходів

Показники ефективності

  • Збільшення кількості населення, яке здійснює роздільне збирання побутових відходів
  • Збільшення повторного використання та перероблення відходів упаковки від загальної маси
  • Збільшення обсягів відходів, що утилізуються, разом з виробництвом енергії – до 2 млн. т. (у тому числі побутових відходів, до 1 млн. т.)
  • Зменшення загальний обсяг відходів, що захоронюються на 30%, а побутових відходів до 50%

В Україні щороку утворюється близько 500 млн. т. різних відходів (промислових, небезпечних, побутових, відходів виробництва продукції сільського господарства тощо). Слід відзначити, що кількість промислових відходів знижується, проте побутових, відходів виробництва продукції сільського господарства та інших специфічних відходів зростає. Необхідним є запровадження ієрархії відходів для зменшення кількості утворення відходів, активізації українського бізнесу у сфері поводження відходів та покращення життя українців за рахунок зменшення екологічної шкоди від відходів.

Уряд підготує на основі директив ЄС, що регламентують поводження з відходами, пакет законів, якими унормує приведення строків у відповідність з директивами ЄС, запровадить ієрархію операцій поводження з відходами, принцип розширеної відповідальності виробника/депозитну систему, принцип “забруднювач платить”.

Також визначимо перелік відходів, перелік найкращих доступних технологій операцій поводження з відходами, запровадимо систему ефективних екологічних податків, що стимулюватимуть запобігання утворенню відходів та зроблять захоронення максимально економічно невигідним. Запровадимо відповідальність виробника за утилізацію відпрацьованих батарейок та акумуляторів, відходів електричного та електронного обладнання.

Створимо електронну систему здійснення дозвільних процедур у сфері поводження з відходами, яка забезпечить видачу дозволів на здійснення операцій поводження з відходами, подання декларацій про відходи, подання та зберігання звітної інформації від суб’єктів господарювання у сфері поводження з відходами, зберігання інформаційно – реєстраційних документів у сфері поводження з відходами.

Наповнимо реєстр незаконних звалищ та полігонів, структуруємо порушення на відповідних об’єктах, суттєво збільшимо екологічний податок на захоронення відходів, що сприятиме іншим способам поводження з відходами, зокрема повторному використанню, переробленню, утилізації, та спрямуємо його на фінансування рекультивації екологічно небезпечних звалищ. Також буде посилена відповідальність за несанкціоноване поводження з відходами.

Ціль 9.6. Українці більш ефективно та ощадливо використовують природні ресурси

Показники ефективності

  • Збільшення доходу на використання 1 га земель лісового фонду
  • Збільшення доходу на використання 1 га дзеркала поверхні прісних водойм
  • Збільшення доходу від користування та відсотку вилучення корисних копалин при видобуванні

Сталий розвиток надрокористування можливий за умови забезпечення інвестиційної привабливості галузей, підвищення рівня технологічних процесів та адаптування законодавства до кращих світових стандартів для створення позитивного інвестиційного клімату.

Ми розвинемо центр обробки даних для оцифрування геологічної інформації та підтримки бази знань, відкриємо доступ до геоінформації та бази метаданих шляхом створення інтерактивних dataroom та впровадження онлайн-кабінету надрокористувача.

Ми гарантуємо проведення відкритих, конкурентних та якісно підготовлених аукціонів та конкурсів на право користування надрами на державному та місцевому рівні з метою залучення інвестицій та провідних практик розробки багатої мінеральної бази України.

Створимо нову систему моніторингу підземних вод та небезпечних геологічних процесів.

Ціль 9.7. Українці зберігають природні екосистеми для нащадків

Показники ефективності

  • Мінімальна кількість видів, що зникли чи перебувають на межі зникнення
  • Мінімальна шкода, завдана біорізноманіттю та екосистемам
  • Зменшення частки орних земель від загальної площі території України з одночасним підвищенням ефективності використання ріллі, залуження та заліснення виведених з сільськогосподарського обігу земель
  • Збільшення лісистості та сертифікація лісів згідно з вимогами FSC
  • Видання у 2020 році “Червоної книги рослинного світу” та “Червоної книги тваринного світу”, а також “Зеленої книги”
  • Створення системи моніторингу біорізноманіття та ведення  кадастру рослинного та тваринного світу
  • Затвердження планів управління річковими басейнами
  • Підвищення рівня енергоефективності та зменшення втрат води
  • Збільшення кількості об’єктів природно-заповідного фонду, межі яких встановлені на місцевості
  • Створення нових національних природних парків та транскордонного біосферного резервату
  • Формування системи моніторингу наслідків для природних екосистем від військових дій на Сході України та анексії Росією Криму

Ми усвідомлюємо, що сучасний стан використання природних ресурсів не відповідає вимогам сталого природокористування. Територія України уражена водною та вітровою ерозією. Спостерігається критичне зменшення територій водно-болотних угідь та природних лісів. Водокористування здійснюється переважно нераціонально, відбувається погіршення стану річкових басейнів та морів. Швидко зменшується біорізноманіття. Внаслідок військових дій прискорено руйнуються екосистеми  на Сході України.

Для ефективного захисту ми створимо систему моніторингу біорізноманіття та ведення  кадастру рослинного та тваринного світу.

Ми встановимо межі прибережних захисних смуг водних об’єктів та недопустимо погіршення стану прибережних територій.

Запровадимо інтегроване управління водними ресурсами за басейновим принципом та повністю впровадимо Водну рамкову Директиву ЄС.

Ми покращимо стан об’єктів  природно-заповідного фонду, збільшимо площі  лісів, забезпечимо їх відновлення, а також зупинимо процеси  зменшення ландшафтного та біологічного різноманіття. Для ефективного захисту забезпечимо визначення їх меж на місцевості.

Сформуємо систему моніторингу наслідків для природних екосистем від військових дій на сході України та анексії Росією Криму.

Ціль 9.8. Українець усвідомлює наслідки глобальних змін клімату, вживає заходів для їх запобігання, проте готовий до них адаптуватись

Показники ефективності

  • Скорочення обсягу викидів парникових газів до 2024 року
  • Відсоток скорочення використання озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів

Ми запровадимо систему моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, створимо національну систему адаптації до зміни клімату. Розраховуємо, що відсоток суб’єктів господарювання, що запровадили системи моніторингу, звітності та верифікації, буде постійно збільшуватись.

Ми започаткуємо політику декарбонізації, енергоефективності та скорочення викидів парникових газів та споживання озоноруйнівних речовин.

Ми організуємо проведення необхідних досліджень, щоб краще зрозуміти наслідки глобальної зміни клімату для України, та допоможемо громадянам підготуватись до таких наслідків. В найбільш вразливих галузях, що вже потерпають від зміни клімату, ми будемо розробляти плани з адаптації до таких змін. Якість планування громадянами та бізнесом своєї діяльності буде кращою, що підвищить вірогідність його успішності. Це, в свою чергу, вплине на продуктивність економіки.

Верховна Рада України

Відеоархів

© 2017-2019 ЕнергоВсесвіт
Всі права захищені

Пошук

ВХІД