ЗМІ про ПЕК

Що чекає на українську ГТС у 2022 році

ГТС УкраїниГоловне завдання – боротьба за збереження транзитного статусу держави.

Для України це навіть не питання доходів від транзиту газу, це питання мілітарної та енергетичної безпеки.

Енергетична криза в Європі, спричинена ринковими факторами і штучно поглиблена "Газпромом", створюватиме значну волатильність на ринку газу.

У 2021 році "Газпром" на 23% обмежив постачання газу до ЄС порівняно з 2019 роком і використовує кризу у своїх інтересах: для тиску на Європу з метою введення в експлуатацію "Північного потоку-2", для спонукання країн укладати довгострокові договори на непрозорих умовах і, звісно, для фінансової вигоди.

Чи покращить ситуацію на європейському газовому ринку "Північний потік-2"?

Ні, не покращить. Усупереч заявам російських експертів, він не збільшить поставки російського газу до ЄС. Його річна пропускна здатність – 55 млрд куб м. Потужність української ГТС – 146 млрд куб м, та попри дефіцит газу в ЄС "Газпром" у 2021 році використав трохи більше 40 млрд куб м її потужностей.

Тобто можливість для забезпечення потреб європейців була й залишається, відсутня лише політична воля. Крім того, у разі зменшення обсягів транзиту газу українським маршрутом або зупинки постачань ми будемо змушені оптимізувати ГТС до потреб внутрішнього ринку, і тоді ЄС опиниться в пастці.

Він втратить не лише альтернативний маршрут, а й страховку в разі аварій і ремонтів на обхідних газогонах, як це було у 2021 році, коли через інцидент на болгарській ГТС Угорщина не змогла отримати газ "Турецьким потоком".

Якщо врахувати досвід експлуатації "Північного потоку-1", то "Північний потік-2" щороку доведеться зупиняти на місяць для ремонту. Тож збереження за Україною транзитного статусу необхідне не лише нам, а й країнам ЄС.

"Північний потік-2" – не економічний проєкт, а складова антиукраїнського плану. Його сертифікація всупереч європейському законодавству та запуск газопроводу загрожують енергетичній безпеці Європи, економічно ослаблюють Україну та відкривають шлях Росії для подальшої агресії.

Проте виклики та загрози українському ринку газу, які негативно впливають на фінансове становище Оператора ГТС України, існують і всередині країни.

З 2020 року ОГТСУ бореться з неоплаченими відборами газу з ГТС. Такі системні відбори здійснюють оператори ГРМ – облгази та міськгази – для покриття власних виробничо-технологічних витрат (ВТВ). До кінця 2021 року вони заборгували Оператору ГТС понад 12 млрд грн.

Оператори ГРМ щорічно збирають зі споживачів майже 24 млрд грн за послуги розподілу газу, з яких майже 50% мають витрачатися на купівлю газу для ВТВ. Проте до Оператора ГТС доходить лише незначна частина цих коштів.

Ще один важливий фактор, який впливає на енергетичний ринок Європи і впливатиме на подальшу стратегію України, – "зелений" енергетичний перехід і поступова відмова від викопного палива. Ключове питання – швидкість цього переходу, економічна спроможність і пріоритети країн.

Сонячна та вітрова генерації дають чисту, але недостатньо надійну та стабільну енергію. Потрібні потужності для балансування, що зможуть виправити цей недолік. З огляду на це європейські політики ініціювали новий проєкт таксономії ЄС, який містить і атомну, і газову генерації.

Без ядерної енергетики вкрай важко задовольнити базовий попит на енергію.

Наразі балансуючу потужність неможливо забезпечити без вугільної та газової генерації. Розвиток "зеленої" енергетики, будівництво СЕС і ВЕС спричинить ще більшу потребу в таких потужностях. Вугільна генерація не має майбутнього, тому газ стане фундаментом для балансуючих потужностей.

Газова генерація в Україні не надто розвинута, газ більше використовується для ТКЕ, проте з поступовою відмовою від вугілля це буде змінюватися. У наступні два-три десятиріччя природний газ відіграватиме роль ключового перехідного палива та механізму балансування відновлюваної енергетики.

Потреба в газі лише зростатиме. Аби менше залежати від його імпорту, Україні необхідно збільшувати енергоефективність і власний газовидобуток, розвивати виробництво альтернативних відновлюваних газів, зокрема біометану.

"Зелений" енергетичний перехід означає, що Оператор ГТС має переглядати свою бізнес-модель і включати до неї нові тренди та напрями розвитку.

Скорочення викидів і декарбонізація, використання низьковуглецевих газів та водню в середньостроковій перспективі будуть ключовими для всіх операторів ГТС світу. Глобальний перехід до низьковуглецевої економіки для ОГТСУ полягатиме в поступовому русі України до інтегрованої чистої енергосистеми.

Сергій Макогон,
генеральний директор ТОВ "Оператор ГТС України"

Економічна правда

Пошук

ВХІД