Публікації

Previous Next

Підґрунтя для активізації розвитку водневої енергетики України було закладене ще у листопаді 2018 року, коли новостворена Українська Воднева Рада стала частиною головного водневого енергетичного агентства Європи «Hydrogen Europe». Таким чином, Українська Воднева Рада перетворилася на першу національну організацію, прийняту в структури Європейської комісії від країни, яка не є членом Європейського союзу.

Огляд енергетичної галузі. Міжнародні ринки

Динаміка цін вугілля, газу, нафти та електроенергії на світових ринках

За три місяці до старту довгоочікуваного повномасштабного ринку електричної енегії в України пропонуємо наглядно ознайомитися з результатами дії механізму визначення цін на базі порівняння «попиту-пропозиції» на ринках найближчих сусідів України – Чехії, Угорщини, Словаччини, Румунії. Слайд 2.

Невідома для нас суттєва волатильність цін на відносно стабільних та об’єднаних ринках заставляє сильно задуматися, а що ж буде у нас? Особливо в зоні «пік».

Так може виглядати ціновий тренд і на нашому ринку «на добу наперед» вже дуже скоро, але розмах «зубців» може бути ще більш непередбачуваним – ознаки наростання дефіциту регулюючої та резервної потужності вже якби і не заперечуються. Оптова ринкова ціна на ці виклики не реагує аж ніяк місяцями, натомість механізм «попиту-пропозиції» відреагує негайно і невідворотно.

Але це і буде економічно-обґрунтована ціна на електроенергію – ми вже готові?

 

Огляд енергетичної галузі. Міжнародні ринки

 

Архів оглядів

Юрій ГнатюкНаталка Прудка з’ясовує подробиці у директора Енергоринку Юрія Гнатюка

Як ДП «Енергоринок» виконує свої функції в умовах обмеженого ресурсу і значно збільшеного обсягу даних, які доводиться опрацьовувати?

Загалом в Україні до 1 січня 2019 року діяло 33 обленерго та близько 70 постачальників за нерегульованим тарифом, а вже з 1 січня 2019 року - 25 постачальників універсальних послуг (ПУП), 150 постачальників «за вільними цінами», постачальник останньої надії та 33 оператори системи розподілу.

З 1 січня 2019 року згідно із законом «Про ринок е/е», функцію Адміністратора комерційного обліку повинна була почати виконувати НЕК «Укренерго». Однак воно поки не готове до цього з технічних причин, зокрема через відсутність програмного комплексу – так званого ДатаХабу, який повинен обраховувати весь ринок е/е, зокрема і дані від ще неіснуючих сертифікованих постачальників послуг комерційного обліку.

ДатаХаб є дуже ресурсно і організаційно складною системою збору і обробки даних. Тож з 1 січня основне навантаження щодо збору, обробки та передачі даних комерційного обліку усіх споживачів е/е до ДП «Енергоринок», а також щодо адміністрування процесу зміни споживачем постачальника припало на ОСР.

Ціна декарбонізаціїЕксперти Агенції з ядерної енергетики Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD/NEA) відзначають, що безконтрольне впровадження відновлювальних джерел енергії призведе до значного нарощування резервних потужностей, які будуть простоювати більшу частину часу. Уявіть, ви купуєте електромобіль, який працює лише від сонячної батареї, але разом із ним маєте купити другу автівку, щоб їздити, коли немає сонця.

Яким чином зробити декарбонізацію енергетики за допомогою відновлювальних джерел електроенергії (ВДЕ) економічно обґрунтованою?

Читати далі: Антон Лосєв «Безвуглецева енергетика - вітер у кишенях споживача або ядерне заощадження»

Олександр ДомбровськийОлександр Домбровський розповів Тижню про ключові виклики та перспективи розвитку ПЕК.

Яким ви бачите порядок денний для енергетичної безпеки?

— Це дуже багатофакторне запитання. Перший блок пов’язаний з енергетичною безпекою в контексті власного видобутку, власних енергетичних ресурсів. Модель дуже проста. На сьогодні маємо профіцит (не будемо поки що казати про якість) генеруючих потужностей електроенергії, дефіцит природного газу, який купуємо на європейському ринку, та дефіцит світлих і темних нафтопродуктів, які також імпортуємо. Весь імпорт коштує близько $10 млрд на рік. Це одне з важливих питань енергобезпеки, адже ми ці гроші забираємо з української економіки й віддаємо комусь. Оте «комусь» зазвичай доходить до нашого північного сусіда, із яким маємо дуже серйозний воєнний конфлікт.

Що тут потрібно зробити? У рік ми споживаємо приблизно 31 млрд кубів газу, а видобуваємо 20 млрд кубів. Вирівняти баланс можна у два способи. По-перше, збільшити видобуток. Програма уряду передбачала нарощення видобутку лише державним АТ «Укргазвидобування» до 20 млрд м3 щороку до 2020-го, але, на жаль, вона не реалізовується. Принаймні завдання є і його потрібно виконувати. По-друге, стоїть завдання зменшити споживання завдяки впровадженню енергоефективних технологій і проектів. Українська економіка загалом — одна з найбільш енергомістких у Європі.

Другий блок — це питання кібербезпеки. Особливо з огляду на те, що сьогодні ми працюємо в синхронному режимі з Росією та Білоруссю, хоча робимо багато технічного домашнього завдання для того, щоб у майбутньому синхронізувати нашу енергетичну систему з європейською. Виклики та кібератаки — це питання, якими нині займаються різні державні інституції. Ще одна проблема — ядерна безпека, а саме стабільна та ефективна робота атомної промисловості, яка виробляє 55% електроенергії. Ми витрачаємо відповідні ресурси та робимо все можливе, щоб наші атомні блоки працювали в надійному та стабільному режимі.

Відеоархів
© 2017-2019 ЕнергоВсесвіт
Всі права захищені

Пошук

ВХІД