Публікації

Проходження осінньо-зимового періоду 2020/21. Висновки та рекомендації

23 березня 2021 року відбулася онлайн-дискусія Energy Freedom «Проходження осінньо-зимового періоду 2020/21. Висновки та рекомендації».

У заході взяли участь Ільдар Салєєв, генеральний директор ДТЕК Енерго, Олег Ларіонов, комерційний директор ПАТ «Донбасенерго», Людмила Буймістер, народний депутат України, Сергій Колесніков, член Дирекції (Директор) ПАТ «Центренерго», Іван Плачков, голова Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї, Олексій Кучеренко, народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Михайло Волинець, народний депутат України, голова підкомітету з питань взаємодії з державними органами влади та громадськістю Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Ведучий ток-шоуАндрій Куликов.

Тези виступів учасників ток-шоу

Олексій КучеренкоОлексій Кучеренко

Я задавав собі питання – хто саме має обговорювати результати з опалювального зимового періоду. Раніше коли система управління замикалася на Уряд, на профільне міністерство, вони аналізували дії тих чи інших суб’єктів.  І проаналізувавши намагалися прийняти рішення про наступний опалювальний сезон. А зараз головне питання буде, а що далі робити з висновками і від кого чекати оцінки, реакції. Я почитав три звіти. Дуже потужний якісний моніторинг [Всеукраїнської] Енергетичної Асамблеї авторства пана Сакви – професійного енергетика. З яким я багато в чому погоджуюсь. Також я прочитав аналіз  пані  Ольги Буславець, дуже ретельний професійний та фаховий. Як на мене, дуже якісний потужний документ. Третій прочитаний  аналіз пана Андрія Геруса.

Тому підсумовуючи – аналіз нам ще треба буде робити і кожен його мабуть зробить свій. Є результати збитків усіх компаній. Як на мене висновок очевидний. Ледь-ледь, завдяки штучно створеному імпорту «проповзли» цей опалювальний сезон. Я переконаний, що саме завдяки тому, що було створено штучне вікно можливостей з імпорту,  в результаті гнобили свою власну генерацію як атомну так і теплову.  На сьогодні очевидним є факт некерованості, сьогоднішня система регулювання абсолютно неадекватна і не виконує своєї місії. Тому питань набагато більше ніж відповідей.

Нічого позитивного я не бачу. І хотів би зрозуміти, в якій державній установі, на якому рівні треба намагатися фахово обговорити цю катастрофічну ситуацію в енергетиці. Мабуть, це має бути РНБО.

Ільдар СалєєвІльдар Салєєв

Те, що ми бачили в осінньо-зимовий період 2020-21 року – це як раз відображення тих системних проблем, які є, і які накопичилися в енергетиці України. Основне питання – що далі робити і як. І дуже важливо сконцентруватися на тому щоб не шукати винних, а шукати рішення виходу з тієї ситуації, яка склалася в галузі.

Щодо запасів вугілля. На перше жовтня на ТЕС ДТЕК Енерго було більше 2,1 млн тонн вугілля. Цього було достатньо з точки зору прогнозного балансу. Проблема з вугіллям виникла в IV кварталі і викликана була тим, що ми виробили електроенергії набагато більше ніж за прогнозним балансом. Особливо в грудні місяці – на 50%.

Наша компанія єдина в Україні, хто почав імпортувати вугілля. З наших вугільних підприємств було поставлено 4,5 млн тонн вугілля.

Нам закидають те що ми навмисне йшли в аварійні ремонти. Та фінансова ситуація, яка була в галузі, коли все генерації ледве-ледве зводили кінці з кінцями, не дозволила провести планові ремонти в літній період. З повною відповідальністю заявляю, що ніяких умисних аварійних ремонтів блоків генерації ДТЕК Енерго в ОЗП не відбувалося.

У всіх генерацій накопичилися вже борги як старі, так і нові. Необхідно оздоровлювати і очищати ринок і йти від імпорту і від спекулянтів на нашому ринку.

Якщо ми хочемо, щоб в пікові періоди і пікові моменти генерація була готова працювати і в тому числі на резервному паливі, то нам необхідно вирішувати питання з припиненням ручного регулювання цін.

Якщо ми найближчим часом не вирішимо всі болючі питання, які проявили себе в ОЗП 2020-2021 роки, то наступний опалювальний період може бути ще більш драматичний і негативний з точки зору готовності системи для його проходження.

Сергій КолесніковСергій Колесніков

Цей осінньо-зимовий період для теплової, вугільної генерації був набагато напруженіше ніж попередній. Центренерго в листопаді і грудні виконало виробництво електроенергії на 40% вище ніж було заплановано прогнозним балансом. І це понадпрогнозне виробництво привело до того, що в січні просіли склади на всіх станціях. Продовжилася закупівля вугілля у держпідприємств і комерційних структур. У січні ми частину своїх блоків перевели на використання природного газу. Це дійсно негативно позначилося на фінансовий результат компанії. При цьому продовжили накопичувати склади. На сьогодні у нас йдуть позитивні тенденції.

Ми аналізуємо свою аварійність, робимо з цього висновки. У нас аварійність середня за останні кілька років і середня по галузі. Ремонтну компанію 2020 роки ми виконали в заплановані терміни з запланованими обсягами.

Проблеми і з балансуючим ринком і отриманням коштів з балансуючого ринку. Існують проблеми з наявністю прайс-кепів, які не дають можливості об'єктивно виставляти ту ціну на ринку, яка складається в даний момент в системі.

Ще одна з глобальних проблем – це виконання національного плану по скороченню викидів. У нас після 2022 року 11 енергоблоків по всьому ГК ТЕС будуть з першого січня 2023 працювати нелегітимно, якщо не будуть виконані заходи щодо пилоочищення і сіркоочистки. Якщо в старому ринку інструмент фінансування був це інвестнадбавки за рахунок якої всі станції України проводили екомодернізацію, сьогодні такої складової немає, джерела фінансування немає.

Олег ЛаріоновОлег Ларіонов

Рік тому ми вже мали цю картину, коли було зниження цін через збільшення виробників з ВДЕ. Ми розуміли, що буде дефіцит ринку що і сталося. За рік нічого не змінилося. Ми пройшли абияк зиму з аварійностями, відсутністю вугілля, низькими температурами. В цьому році та ж незбалансованість ринку.

Найбільша проблема для теплової генерації-це зниження попиту.

Друга фундаментальна проблема – це перехресне субсидування. На наш погляд ПСО має бути товарним.

Ми пропонуємо прийняти все-таки зрозумілу методику прайс-кепів де б були мінімальні обмеження.

Ще одне важливе питання це борги перед НЕК «Укренерго», перед нашим ОСП. Є кілька підприємств, які в силу обставин, що склалися, не можуть заплатити за електроенергію. Це проблема державного рівня і енергетики її самі не вирішать.

Іван ПлачковІван Плачков

Хочу розділити проблематику питання на три спектра – це адміністративний, фінансовий і технічний. Сьогодні електроенергетика України як галузь розбалансована. У нас склалося так, що центрів впливу дуже багато, але немає центрів рішення. 70% керівного складу державних органів - виконувачі обов'язків. Що ж ми хочемо при такій організаційній системі координації управління галуззю?

З точки зору фінансового стану, борги ростуть і накопичуються. Повинен бути простий баланс: є виробництво, транспортування, розподіл та споживання. Це все повинно бути приблизно збалансовано для того, щоб стабілізувати ситуацію, а потім треба думати, як ці борги розрулити. Немає жодного органу, який би розумів, як це все відбувається.

Українська електроенергетика, особливо генеруючі компанії, працюють на ретро обладнанні. У нас найбільш енергоємна енергетика.

Національний план по скороченню викидів – таке відчуття, що його прийняли, не читаючи. Він вимагає фінансування на рівні 3-4 млрд доларів. Джерел фінансування немає, і немає ідеї, де взяти ці гроші. Не продумана також технічна складова.

Україна буде з електроенергією незалежно ні від чого, і виконає план по скороченню викидів. Є один дуже простий рецепт: виводимо блоки з роботи, а необхідний обсяг електроенергії отримаємо за рахунок імпорту з Росії і Білорусі.

Йде абсолютно продумана, цілеспрямована, поетапна реалізація проекту електричної залежності України. Кому потрібно в керівництві країни розповісти цю ситуацію для того, щоб приймалося якесь рішення?

На жаль, немає відповіді на це питання, ось найсумніше. Для мене є один вихід - це дострокові парламентські вибори. Новий парламент повинен сформувати новий уряд, який візьме на себе відповідальність, координацію, управління, в тому числі і електроенергетичної галуззю. Іншого виходу я не бачу.

Повинно бути потужне енергетичне лобі, яке буде формувати закони, і вирішувати нагальні питання.

Людмила БуймістерЛюдмила Буймістер

Національний регулятор мав би бути тою самою площадкою, на якій вирішуються енергетичні проблеми, а не створюються.

При встановленій потужності 54 ГВт пікове споживання у січні досягало 24 ГВт. І при цьому ми виправдовуємо імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Це є просто антиукраїнська позиція.

Переформатування енергетичної галузі – то є питання національної безпеки нашої держави.

Більш м’який варіант (на відміну від дострокових виборів) я бачу в створенні нової парламентської коаліції, яка б взяла на себе відповідальність зокрема з вирішення кризової ситуації в енергетиці.

Мені імпонують заяви т.в.о. міністра енергетики, який бачить головним своїм завданням інтеграцію до ENTSO-E. Впровадження заходів з інтеграції сприяло би вирішенню багатьох проблем в енергетиці.

Нині в нас є дві площадки, які б могли стати агрегуючими і консолідуючими в прийнятті стратегічних рішень, а саме РНБО і Антикризовий штаб при Кабміні.

За бездіяльність влади у вирішенні кризової ситуації прийдеться розплачуватися українському народу.

Відеоархів

Законодавчі та нормативні документи

© 2017- 2021 ЕнергоВсесвіт
Всі права захищені

Пошук

ВХІД