Публікації

Безгазова зима?

Безгазова зимаНе виключено, що взимку ми зігріватимемося лише спогадами про спекотне літо. Тому зимі теж бажано бути теплою, інакше ризикуємо змерзнути. Такі припущення робить Ігор Маскалевич у Дзеркалі тижня.

До Кабміну було подано фінансовий план НАК «Нафтогаз України» на поточний рік, який ще будуть доопрацьовувати та коригувати. Щоправда, у ньому уже є одна цікава фраза: «Нафтогаз» не планує поки що закуповувати газ за імпортом». Тобто зовсім, адже імпорт досить дорогий. На сьогодні ціни в Європі удвічі вищі за торішні! А це означає, що зиму ми зустрінемо на старих запасах, ну й на тому, що накопичимо за літо від внутрішнього видобутку.

Цього року європейські сховища газу напівпорожні, їхнє завантаження (близько 44%) на третину менше за звичайне. Їхнього заповнення за середнім рівнем не очікують і до кінця сезону закачування. Усе через ті самі високі ціни купувати природний газ там особливо не поспішають. Тим часом минулої холодної зими з європейських сховищ викачали 66 млрд кубометрів газу, що значно більше, ніж зараз у них накопичено, і майже впритул до тих обсягів, які планують закачати до зими.

І в нас ситуація із запасами природного газу в підземних сховищах так собі. Уряд поставив завдання до середини жовтня накопичити в ПСГ 17 млрд кубометрів. Формально це не проблема, оскільки на початок червня там уже значилося 15,5 млрд кубометрів.

Уся річ у нюансах. Через прохолодну весну з ласкавим квітневим сніжком закачування до ПСГ розпочали на сім тижнів пізніше, ніж зазвичай, і дуже мляво. Очікувати, що процес прискориться в липні-серпні, не доводиться. Поки що запасають лише газ власного видобутку, а імпорт із Європи білянульовий.

НАК уклала серію контрактів із Дмитром Фірташем, теплокомуненерго за ціною (без ПДВ) 6,2 тис. грн (230 дол.) за тисячу кубометрів. При цьому в Європі на біржі газ нині коштує набагато дорожче навіть без урахування транспортування та мит. Отже, всі очікують зниження ціни. Питання лише в тому, наскільки воно буде значним. Уже майже липень, а ціни, навпаки, знову пішли вгору, наближаючись до 400 дол.

На сьогодні газу в українських сховищах менше, ніж у минулому та позаминулому роках, але все-таки досить багато. Але тепер про ті самі нюанси, а саме про те, з чийого газу складаються 15,5 млрд кубометрів «українського» запасу в ПСГ.

На початок червня майже 30% газу (4,4 млрд кубометрів) належало іноземним трейдерам. І такі цифри — це однозначний успіх Оператора ГТС України. Торік змогли скористатися тим, що сховища в Європі були майже переповнені, і українські ПСГ уперше за всю їхню історію стали використовуватися для зберігання газу з ЄС. Його 2020-го закачали близько 10 млрд кубометрів. Далися взнаки також податкові пільги. Але цього року закачування чисто символічне, бо цілком вистачає місця й у європейських сховищах.

І весь цей газ іноземних трейдерів може в будь-який час піти назад до Європи. Для нашого населення й ТКЕ він за нинішніми цінами надто дорогий. Хоча для промисловості України, де ціни давно вищі за європейські, цей газ цілком може становити інтерес. Захочуть іноземні трейдери продати свій газ тут — продадуть, захочуть вивезти з країни — вивезуть. Але юридично в нас немає права його затримувати, а спробувати зробити це — отже, угробити репутацію країни (та й самі ПСГ). Нам тоді ніхто, крім зовсім уже афілійованих структур, і кубометра на зберігання не завезе. Утім, поки про плани когось до чогось примушувати — не чути.

Близько мільярда кубометрів у ПСГ належить українським фірмам.

Ще 4,66 млрд кубометрів оформлені як резерв, що заброньований до початку 2023 року. Реально з цим газом усе ще складніше, — за фактом це буферний газ. Хоча викачати його, звичайно, можна. НАК хотіла б, щоб цей газ купили за ринковими цінами, а це десятки мільярдів гривень, але питання зависло. Як компроміс його оформили як «активний газ довгострокового зберігання».

У результаті «Нафтогаз» може поки що прямо розпоряджатися лише п'ятьма мільярдами кубометрів. Добре, якщо до зими накопичать мільярдів сім. Населенню цього вистачить, а от котельням — уже ні, навіть на теплу зиму. Варіант розпочати використовувати недоторканні запаси (той самий активний газ довгострокового зберігання) — це просте відкладання вирішення проблеми. Ці резерви знадобляться технологічно.

Світ навколо нас змінюється, транзит із України йде. І річ не тільки в «Північному потоці». На півдні поставки через Україну успішно висмоктує «Турецький потік». Він уже вбив майже весь наш транзит на Балкани та до Румунії (залишився огризок на Придністров'я), а до листопада добереться до транзиту в Угорщину. Це не відразу позначиться фінансово, тому що згідно з контрактом росіяни в 2021–2024 роках платять за транзит фіксовану суму. Але три роки пролетять швидко. Та й варіанти з банальним підривом труб у випадку з нашими «шановними партнерами» мають цілком реальну історію. Наприклад, вибухи на трубі Середня Азія—Центр наглухо блокували транзит туркменського газу. Обіцяний тоді двотижневий ремонт… затягнувся на понад десяток. Трубу на Литву рвонули взагалі з кінцями. До речі, очікуючи введення в експлуатацію «Північного потоку-2», у Росії вже анонсували різке (у вісім разів) зниження наприкінці року транзиту газу через Польщу ямальською трубою. Тож блокада України посилюється.

Зустріч Путіна з Байденом теж додала фарб. Про Україну там небагато було сказано, президенти поговорили в основному про кібербезпеку та Китай. На цьому тлі Німеччина впевнено й начисто забула про дану раніше обіцянку зберегти невеликі обсяги транзиту через Україну. Зате нас поманили транзитом водню, цілком собі модним, але, схоже, навряд чи здійсненним. І що зовсім чудово, наше Держенергоефективності цю «ідею» примудрилося публічно схвалити. Отже, нині Берлін може стверджувати, що його підтримують компетентні українські держструктури. Запитувати, чим та про що в цих «компетентних» держструктурах думали, зайве. Ні про що не думали, адже водень — це «стильно, модно, молодіжно». А на зиму стимулюватимемо буржуйки… ой, вибачте, біопаливо.

Загалом рівень розуміння проблем у наших верхах традиційно непевний. У НАКу, навколо якої розгортається чергова спроба переділу контролю, не до постановки гострих запитань. Та й купувати газ за імпортом — виходить, із тріском завалити будь-який фіплан. Бізнес «закуповувати газ у Європі по 12 тисяч, а продавати в Україні по 6 тисяч» — дуже так собі.

Голова ОГТСУ Сергій Макогон тему запасу газу на зиму порушує часто, але гранично політкоректно. Держенергоефективності за буржуйки, у Міненерго вважають, що це не його тема. Тож одна надія, що Дід Мороз зі Снігуркою просплять, і зими не буде.

Тим часом зима ця не остання. Наступної весни ми все одно опинимося в такій самій ситуації, але з набагато більш порожніми сховищами, зірваними в нуль планами зростання видобутку свого газу й на рік ближче до закінчення дії транзитного контракту.

Думати про це на Банковій і Грушевського, схоже, ніхто не хоче. Там «Велике будівництво» (із планами скачати туди гроші з НАКу), ювілей Незалежності, дерибан портфелів, та й усе, мабуть.

У спеку про майбутні холоди думати якось не хочеться. Але ви впевнені, що зима точно почекає?

Відеоархів

Законодавчі та нормативні документи

© 2017- 2021 ЕнергоВсесвіт
Всі права захищені

Пошук

ВХІД