Публікації

РЕЗОЛЮЦІЯ ФОРУМУ «ГІДРОЕНЕРГЕТИКА І ДОВКІЛЛЯ: СТАЛИЙ РОЗВИТОК ТА ЗБАЛАНСОВАНІ РІШЕННЯ»

20 квітня, м.Новодністровськ, Україна
Загальна кількість учасників: 146 осіб

Проект для обговорення

20 квітня, напередодні Дня довкілля та Міжнародного дня Землі, Всеукраїнська Енергетична Асамблея спільно з ПрАТ «Укргідроенерго» провели Форум «Гідроенергетика і довкілля: сталий розвиток та збалансовані рішення» на території Дністровської ГАЕС у місті Новодністровськ. У роботі Форуму взяли участь: депутати Верховної Ради України; представники ОБСЄ, в тому числі незалежні експерти в галузі водних ресурсів зі Швеції та Португалії; фахівці Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; представники Дністровського басейнового управління водних ресурсів; Міністерства сільського господарства, регіонального розвитку та охорони навколишнього середовища та Агентства «Apele Moldovei» Республіки Молдова; керівники та фахівці органів державної виконавчої влади України; представники Національних природних парків «Хотинський» та «Нижньодністровський»; Громадської Ради при Міненерговугілля та Держводагентства, установ НАН України та АН Республіки Молдова; громадські організації природоохоронного та енергетичного спрямування (НЕЦУ, Екологічний клуб «Край», Асоціація «СІГРЕ-Україна», Екологічна зелена партія Молдови та ін.), промислові підприємства, що пов’язані із гідроенергетикою.

З презентаціями, доповідями, коментарями та у ході обговорення виступили (за порядком основних виступів):

Іван Плачков – голова ГО «Всеукраїнська Енергетична Асамблея»;
Ігор Сирота – генеральний директор ПрАТ «Укргідроенерго»;
Олександр Домбровський – перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;
Олександр Фищук – голова Чернівецької обласної державної адміністрації;
Віталій Кушніров – генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міненерговугілля України;
Надєжда Кілару – начальник Управління політик з інтегрованого менеджменту водних ресурсів Міністерства сільського господарства, регіонального розвитку та охорони навколишнього середовища, Республіка Молдова;
Педро Серра – консультант ОБСЄ (Португалія), доповідь «Уроки, здобуті з управління транскордонними водотоками Піренейського півострова»;
Бо Ліберт – консультант ОБСЄ (Швеція), доповідь «Гідроенергетика, шведський досвід»;
Тамара Кутонова – консультант ОБСЄ (Україна), українсько-молдовський проект ГЕФ, доповідь «Співпраця та управління транскордонними водами річки Дністер»;
Віктор Мельничук – заступник голови Громадської ради при Державному агентстві водних ресурсів України, доповідь «Програма розвитку гідроенергетики України у контексті міжнародних природоохоронних зобов’язань України та інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом»;
Олександр Усов – старший науковий співробітник Інституту гідробіології НАН України, доповідь «Вплив малих ГЕС на біорізноманіття та стан малих річок»;
Стелла Шехунова – заступник директора Інституту геологічних наук НАН України, доповідь «Основні результати з оцінки стану довкілля та прогнозу впливу планованої діяльності будівництва каскаду верхньодністровських ГЕС по напрямку геологічне середовище»;
Єлєна Зубков – завідуюча відділу гідробіології та екотоксикології Інституту зоології (Республіка Молдова), доповідь «Оцінка впливу енергетики на водні екосистеми басейну річки Дністер»;
Дмитро Іванов – виконавчий директор Національного екологічного центру України, доповідь «Громадська та експертна оцінка української гідроенергетики в контексті європейської інтеграції»;
Володимир Губанов – заступник директора по науці Національного природного парку «Нижньодністровський», доповідь «Вплив зарегулювання стоку Дністра на екосистему дельти»;
Сергій Кучер – заступник директора департаменту стратегічного розвитку та планування ПрАТ «Укргідроенерго», доповідь «Гідроенергетика XXI сторіччя та навколишнє середовище»;
Олександр Светелік – президент Асоціації «СІГРЕ-Україна», доповідь «Роль галузі на шляху до інтеграції в об’єднану європейську енергетичну систему»;
Юрій Ландау – заступник технічного директора з науково-технічної роботи ПрАТ «Укргідропроект», доповідь «Роль галузі на шляху до інтеграції в об’єднану європейську енергетичну систему»;
Семен Поташник – голова науково-технічної ради ПрАТ «Укргідроенерго».

  В ХОДІ ОБГОВОРЕННЯ УЧАСНИКАМИ ФОРУМУ ВІДЗНАЧЕНО, ЩО:

  • в світі конкурентна боротьба за природні ресурси стає дедалі жорсткішою, а темпи антропогенного навантаження продовжують збільшуватись;
  • екосистеми річок фактично втратили здатність самостійно протистояти антропогенному впливу та самовідновлюватись внаслідок екстенсивного росту економіки, споживання природних ресурсів, забудови;
  • створення збалансованої економіки у частині балансу генерації та поглинання парникових газів обумовлює відмову від використання вугілля, нафти та газу, і Україна в тренді євроінтеграційних процесів перші кроки в цьому напрямку повинна зробити якнайшвидше;
  • в світі спостерігається бурхливий розвиток технологій сонячної енергетики. Швидкість розвитку накопичувачів, особливо на нових технологіях, не встигає за сукупним ростом вітрової і сонячної енергетики;
  • розвиток електроенергетики на відновлюваних джерелах призводить до зміни характеру генерації, яка стає меншої одиничної потужності, більшої розпорошеності по території і має залежність від погодних умов, однак точного прогнозування роботи сонячних, а особливо вітрових електростанції в України поки що неможливе;
  • гідроенергетика на сьогодні є домінуючим інструментом підтримки стійкої роботи енергосистеми, це актуально як для розвинутих європейських країн, так і для України;
  • наслідки попереднього радянського будівництва об'єктів гідроенергетики призвели до глибоких змін в екосистемі річок. Необхідна цільова, науково обґрунтована програма для покращення стану головних річок України (Дніпро, Дністер, Південний Буг), які потерпають від забудови та скидів;
  • кількість питної води, що вилучається з річок та водосховищ в світі за останні 50 років збільшилися вдвічі;
  • кліматичні зміни призводять до зміни у глобальній атмосферній циркуляції, які проявляються, в тому числі, у різких перепадах добових температур повітря у межах 10-15 °С, суттєвому зростанні всіх видів небезпечних стихійних і метеорологічних явищ, підвищенні середньорічної температури повітря і, що особливо небезпечно – в підвищенні температури води в водоймах в весняний та літній періоди, зміні характеру опадів – вони стають рясніші й не розподілені у часі. Середня та нижня частина басейну Дністра отримують колосальну загрозу зростанню посушливості клімату та повторюваності посух;
  • погіршення якості води у річках внаслідок скидання неочищених промислових стоків;
  • для встановлення впливу на довкілля і наслідків, а також для коректного вибору з альтернатив, необхідно використовувати офіційні дані щодо впливу технологій альтернативної енергетики і її інфраструктури (особливо акумуляторних накопичувачів) протягом життєвого циклу, в т.ч. при утилізації;
  • будівництво греблевих ГЕС для навколишнього природного середовища найчастіше ініціює: уповільнення самоочищення річок, перерозподіл твердого стоку, цвітіння води у застійних зонах річок і водосховищ, розмиви дна і укосів річок в зонах безпосередньо нижче гребель; порушення шляхів міграції риби.

  УЧАСНИКИ ФОРУМУ ДІЙШЛИ ЗГОДИ ПРО ТЕ, ЩО:

  1. Зміни екологічного стану (за біологічними та хімічними елементами якості) річок України потребують невідкладних дій із впровадженням заходів, що направлені на його покращення, а також на відновлення та підтримку екосистемної стійкості водойм та водотоків. Впровадження гідроенергетичних проектів мають серйозні природоохоронні обмеження і повинні відповідати екологічним стандартам;
  2. Водосховища на річках Дніпро, Дністер, Південний Буг є комплексного призначення, на теперішній час їх основними функціями стали: забезпечення стабільної роботи водопостачання для потреб населення та сільського господарства, гідроенергетика, забезпечення потреб електростанцій що працюють на викопному паливі (в основному для охолодження), рекреація та туризм, риборозведення;
  3. Оптимальний гідрологічний режим річок за рахунок накопичення води в водосховищах має полягати у:
    • згладжуванні піків максимальних витрат води для мінімізації збитків населенню та інфраструктурі,
    • забезпеченні весняних попусків для природної промивки русла, особливо на водотоках та територіях природно-заповідного фонду,
    • забезпеченні швидкості течій води, необхідної для нормального протікання гідробіологічних процесів у водних екосистемах,
    • проведені санітарного попуску в літній період,
    • забезпеченні стабільних рівнів води під час нересту риби,
    • підтримці необхідних рівнів і витрат води на водозаборах для задоволення потреб водоспоживачів, особливо для сільського та комунального господарства.

    Ці умови справедливі для кожного з стейкхолдерів, незалежно від місця його розташування відповідно течії річки. Особливо це стосується Дністра, як транскордонної річки, що протікає по територіям України та Молдови;

  4. Необхідна професійна (експертна) оцінка екологічних та соціальних наслідків (в тому числі збереження культурної спадщини) від результатів діяльності ГЕС та ГАЕС, що проектуються в Україні. Такі оцінки слід виконувати із застосуванням сучасних методик, наприклад «Протоколу оцінки сталого розвитку гідроенергетики» («Hydropower Sustainability Assessment Protocol»);
  5. Перед ухваленням важливих рішень нового будівництва об'єктів гідроенергетики, проекти мають пройти широке обговорення в експертному середовищі і суспільстві, щоб зацікавлені сторони почули одне одного і в подальшому підтримали та обрали найбільш вдалі проекти з мінімальним впливом на довкілля та водні ресурси.

  УЧАСНИКИ ФОРУМУ ЗАКЛИКАЮТЬ:

  1. Всіх водокористувачів: пам’ятати про те, що чиста вода – це найцінніший ресурс і докладати всіх зусиль для її збереження.
  2. Всіх водокористувачів: пам’ятати, що річки – це основне джерело питної води і не допускати їх забруднення. Захист водних об’єктів також здійснюється через дотримання у належному стані водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.
  3. Законодавчі органи влади: до якнайшвидшої імплементації в законодавство України провідних світових стандартів та вимог щодо охорони довкілля та досягнення доброго екологічного стану річок.
  4. Органи виконавчої влади: формувати програми розвитку галузей із врахуванням завдань і глобальних цілей сталого розвитку, які були затверджені у 2015 році на саміті ООН, проводити підготовку та прийняття програм у чіткій відповідності чинному законодавству і міжнародним зобов’язанням (Оргуська конвенція, Конвенція Еспоо та ін.).
  5. Органи виконавчої влади та громадськість – до ведення контролю за виконанням всіх природоохоронних заходів, що повинні бути впровадженими при реалізації проектів гідроенергетики.
  6. Мінприроди України та Національні природні парки – до завершення районування меж та зонування територій з особливим природоохоронним статусом та визначенням режимів зонованої території.
  7. Органи місцевого самоврядування – при розгляді питань виділення земель для об’єктів гідроенергетики враховувати: стан довкілля та характер діяльності, що ведеться на їх територіях та сусідніх регіонів уздовж річки, необхідність комплексного протипаводкового захисту їхніх територій та можливості гідротехнічних споруд і природоохоронних заходів, що проектуються.
  8. Органи місцевого самоврядування – посилити важелі впливу регіонального екологічного менеджменту та процедур екологічного аудиту в практиці прийняття рішень, не допускати ніяких видів діяльності без необхідних дозвільних документів або узгоджень.
  9. Органи місцевого самоврядування – розробити концепції «зеленої» енергетики регіонів, які б передбачали розвиток «малої» енергетики в регіонах, а також різних видів відновлюваної низьковуглецевої генерації, які б максимально доповнювали одне одного.
  10. Гідроенергетичні компанії та активних захисників довкілля – до конструктивного діалогу щодо переваг та втрат від реалізації проектів відновлюваної енергетики, а також до широкого інформування громадськості по цих питаннях.
  11. Експертне середовище та науковців – до неупередженої фахової експертної оцінки проектів відновлюваної енергетики та місцевої інфраструктури.
  12. Науковців України та Республіки Молдови, Глобальний екологічний фонд – провести консультації щодо екологічного стану транскордонної річки Дністер та прогнозу змін від антропогенного впливу та глобального потепління.

За темою:

Гідроенергетика і довкілля

Слайд-презентації форуму

© 2017-2018 ЕнергоВсесвіт
Всі права захищені

Пошук

ВХІД